даватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
датися — див. даватися … Український тлумачний словник
забирати — а/ю, а/єш, недок., забра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех.Брати що небудь собі, із собою. || Схопивши, охопивши рукою (руками або яким небудь знаряддям), брати щось. || Витягати, висмоктувати з чого небудь. 2) перех. Вести, везти кого небудь із… … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
обзиватися — а/юся, а/єшся, недок., обізва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) до кого, рідко кому, на що і без додатка. Відповідати на звертання, поклик і т. ін.; відзиватися, відгукуватися. || Звертатися до кого небудь з розмовою, запитанням і т. ін. || Промовляти … Український тлумачний словник
подаватися — аю/ся, ає/шся, недок., пода/тися, да/мся, даси/ся, да/сться, док. 1) Відправлятися, вирушати куди небудь, ідучи, їдучи, відлітаючи і т. ін. 2) Приступати до якої небудь служби, діяльності; вступати кудись, ставати ким небудь. || Збиратися,… … Український тлумачний словник
бундючитися — (поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), пиндючитися, приндитися, і[и]ндичитися, пишатися, величатися, гордувати, гороїжитися, фанаберитися, гнути кирпу, підіймати носа, високо літати, закопилювати губу,… … Словник синонімів української мови
звертатися — звернутися (спрямовувати свої слова, свою мову до кого н.), о(б)зиватися, о(бі)зватися, окликатися, окликнутися, у[в]даватися, у[в]датися, апелювати … Словник синонімів української мови
хитрувати — 1) (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, обманним шляхом), хитрити, лукавити, крутити, вихляти, маневрувати, мудрувати, комбінувати, викручуватися, у[в]даватися до хитрощів, крутити хвостом, лисичити, політикувати 2) див.… … Словник синонімів української мови
щастити — безос. (кому ітися на щастя, на успіх кому н.), таланити, у[в]даватися, у[в]датися, фортунити, і[й]тися, щаститися … Словник синонімів української мови